Игнашкина Татьяна Григорьевна - артистка, педагог.

"Львівський шарм київської актриси".




Скільки б акторів не грало на сцені,а стиль,почерк,манера гри випускників драматичної студії при Львівському театрі імені М.Заньковецької вирізняють їх

з поміж інших.Є в них пластика-не лише зовнішня,а й внутрішня,-що полонить

непомітно,однак владно.Тож для мене було здивуванням,коли той почерк помітив у київської артистки Тетяни Ігнашкіної,що на сцені Молодого театру грала Лисичку у виставі"Золоте курча "за п"єсою В.Орлова,а іншим разом-Фенну Степанівну у виставі"Шельменко-денщик"за одноіменним твором Г.Квітки-Основ"яненка.Самобутність?Природний прояв таланту?Як з"ясувалося пізніше,актриса й справді закінчила згадану драматичну студію.І хоч працювала потім із зовсім різними режисерами:Ярославом Гелясом в Ужгороді,Олександром Горбенком в Херсоні,Вадимом Калашниковим у Театрі поезії,Лесем Танюком,Володимиром Оглобліним і Віктором Шулаковим у Київському Молодіжному,зберегла той"львівський"шарм.Отож,сьогодні зайнята в добрій половині діючого репертуару й користується незмінною любов"ю глядачів.Заважте,глядача молодіжного,підліткового,сучасного,що пройнятий прагматичним підходом як до явищ життя,так і до подій у сфері мистецтва.

Удостоєна в жовтні 1993 року звання заслуженої артистки України,вона не спочила на лаврах,бо твердо засвоїла принцип:будь-яку роль-велику чи малу,

епізодичну чи головну-виконуй так,ніби це роль провідна,єдина і неповторна.

Тоді до тебе тягнуться партнери,тоді роботи твої і колег набувають органічного

звучання.

Діапазон актриси,власне,дуже широкий:ролі трагедійні й драматичні з класичного  і сучасного репертуару/зокрема ,вона грала Катерину у виставі

"Мати-наймичка"Т.Шевченка,Галю в "Чаклунці синіх гір"В.Сичевського та інші/

підвладні їй.Талант Тетяни Ігнашкіної особливо яскраво виявився і привернув

свого часу увагу в непересічному образі Жінки у виставі "Побачення з любов"ю"за інтимною лірикою українських поетів М.Рильского,В.Сосюри,

Д.Павличка,М.Винграновського,Г.Чубач,С.Йовенко,Т.Коломієць та інших,а також в образі Наталі/коханої П.Тичини/у виставі"Кларнети ніжності"П.Загребельного

та В.Калашникова на сцені Київського Театру поезії.Музично обдарована,

вона особливо тонко відчуває музику слова й ніби підносить те слово на новий,вищий рівень.І ця обдарованість дозволяє їй бути органічною й неповторною у мюзиклах,які останнім часом практикуються у Молодому театрі.

...Нині колектив знову переживає чергову зміну художнього керівника.

Творчий склад театру сподівається на нові вистави  й нові

образи,на всебічне розкиття можливостей багатьох особистостей.

Тетяна-серед тих,хто прагне в майбутнє,хоче жити ним,а не спогадами та розду-

мами про колишні успіхи,хто ніколи не втрачає надії.

Євген Оношенко/Театрально-концертний Київ.-1996.-№3.-С.13-14./

 

 



Создан 14 апр 2011